Львiвський трамвай

Ще на початку 1870 р. дві англійські фірми просили у міста дозволу на будівництво та експлуатацію кінного трамваю, але міська рада відхилила прохання.

У 1878 р., коли стало зрозуміло, що місто не може більше нормально функціонувати без транспорту, міська рада оголосила конкурс на концесію кінного трамваю. Перевагу було надано Трієстинському товариству (м. Трієст, Австро-Угорщина, до складу якої в той час входив Львів). Зважаючи на те, що вулиці міста були дуже вузькими, було вирішено будувати колію шириною 1000 мм.

Основна лінія повинна була пройти від головного вокзалу по вул. Городецькій (нині вул. Городоцька), через площу Голуховських (нині пл. Торгова), потім по центральній вулиці міста - Карла Людвіга (проспект Свободи) з виходом на Маріацьку площу (пл. Міцкевича), і далі через Галицьку площу, пл. Бернардинську (Соборну), по вул. Чарнецького (Винниченка) до митної управи (Митна площа). Від цієї лінії було запроектоване відгалуження - від пл. Голуховських (пл. Торгова), через пл. Краківську (пл. Осмомисла), вниз по вул. Жовківській (Б. Хмельницького) з перетином залізниці й далі до вокзалу Підзамче та Жовківської рогатки (кут вулиць Волинської та Б. Хмельницького).

Під кінне депо було відведено земельну ділянку позаду казарм цісаря Фердинанда, які були розташовані на новій щойно розбудованій вул. Бема (Я. Мудрого).

Рух конки почався 3 травня 1880 р. безкоштовно, а з 5 травня по квитках. 1-й маршрут: "Казарми Фердинанда - Митна площа". З 1 липня почався регулярний рух по всій основній лінії від Митної площі до вокзалу.

Будівництво електричного трамваю почалося у вересні 1893 р. фірмою "Сіменс і Хальске" по трасі: головний вокзал - вул. Дзялинських (Тобілевича) - Леона Сапеги (С. Бандери) - вул. Коперника - вул. Словацького - вул. Сиктуська (Дорошенка) - вул. Кілінського (Беринди) - пл. Ринок - вул. Руська - Губернаторські вали (Підвальна) - по всій вулиці Личаківській, до школи Зиморовича (біля Личаківської рогатки), з відгалуженням до Личаківського кладовища. Також проектувалася лінія від вул. Кілінського по вул. Гетьманській (права частина нинішнього проспекту Свободи), східній частині вул. Маріацької (пл. Міцкевича), з поворотом на Галицьку площу і далі по вулицях Баторого (князя Романа), Зиблікевича, св. Софії (зараз ці вулиці увійшли до складу вул. І. Франка), до школи св. Софії. Звідси повинна була бути побудована додаткова лінія до парку Кілінського (Стрийський парк) по нинішній вул. І. Франка, потім по вул. Рацлавицькій (нині південна частина вулиці Самчука) до верхньої брами парку. Будівництво трамвайного депо і трамвайної електростанції намічалося на міських землях, на перетинанні нинішніх вулиць Сахарова і Вітовського.

27 квітня 1894 р. з Відня у Львів прибули перші трамвайні вагони (16 вагонів фірми "Сіменс і Хальске" №№ 1 - 16). 12 травня вночі відбулася перша пробна поїздка, а 31 травня почался регулярний рух електричного трамваю за маршрутом "Головний вокзал - Парк Кілінського". Львів став 4-м трамвайним містом в Австро-Угорщині.

5 червня 1894 р. відкрилася Крайова виставка, куди прибув австрійський імператор Франц Йосиф. Цього ж дня зранку розпочався рух трамвайних вагонів від школи св. Софії до самих воріт виставки. Ця тимчасова лінія функціонувала тільки влітку під час роботи виставки (до початку жовтня 1894 р.).

У серпні 1894 р. почалося прокладання колії на Личаківській лінії. По закінченні будівництва Личаківської лінії, траса головний вокзал - Личаківська вулиця (церква св. Петра і Павла), протяжністю 5,3 км, стала основною. На цю лінію було виділено 11 вагонів, які повинні були курсувати з інтервалом 8 хвилин. Регулярний рух на ній було відкрито 30 листопада 1894 р. 12 грудня рух вагонів було продовжено від церкви св. Петра і Павла (кут вул. Мечнікова) нагору до Личаківської рогатки.

Загальна довжина всіх ліній електричного трамваю наприкінці 1894 р. становила 8,3 км по осі вулиць (у тому числі лінія від вокзалу до Личакова - 5,9 км і гілка від вул. Гетьманської до Софіївки - 1,7 км). У 1896 р. у парку було 22 електричних вагони.

З 1899 р. на лініях трамваю почали використовувати причепні вагони.

У 1903 р. надійшла перша партія нових вагонів з заводу у місті Сянок (Польща).