Львiвський трамвай

Навесні 1909 р. почалося прокладання других колій на лініях колишньої кінки (на вулицях Городецькій та Жовківській), а також переобладнання кінної лінії по вул. Карла Людвіга (нині пр. Свободи). Рух вагонів трамваю було пущено тут 25 червня 1909 р. Одночасно з цим було відкрито однобічний кільцевий рух у центрі міста по нинішньому пр. Свободи. Через те, що в той час у Львові (як і по всій Австро-Угорщині) було прийнято лівосторонню систему руху, вагони трамваю в північному напрямку рухалися по лівому боці бульвару (від пл. Міцкевича), а в південному напрямку - по правому боці (від оперного театру до пл. Міцкевича). У районі пл. І. Підкови і на кінці вул. Гнатюка було влаштовано два поворотних півкола: одне для вагонів, що прибували з півночі, інше - для південних. Нова кінцева отримала назву "Гетьманські вали" і позначалася літерою "Н". З цих півкіл стали відправлятися вагони майже усіх радіальних маршрутів (така система діяла до 1951 р.)

З 17 серпня 1909 р. радіальні лінії HD і HK були об'єднані в одну діаметральну - з трасою від вокзалу, через вул. Городецьку, Гетьманські вали до парку Кілінського. Нова лінія отримала індекс KD. Дві інші радіальні лінії по вул. Янівській - HJ і по вул. Зеленій - HŁ, було об'єднано в іншу діаметральну: Личаків - вул. Зелена - центр - вул. Янівська під індексом ŁJ.

31 серпня 1909 р. разпочався рух трамваїв по заново прокладеній лінії від пл. Галицької, через пл. Бернардинську, по вул. Панській, до стику зі старою лінією по вул. Баторого. Тут почали ходити вагони обох діаметральних ліній KD і ŁJ, а колія по вул. Баторого була закрита на капітальний ремонт. Після реконструкції, з 16 листопада 1909 р. вагони лінії KD рухалися по вул. Баторого, а вагони ŁJ через пл. Бернардинську (Соборну).

У червні 1910 р. почалося будівництво лінії трамваю на Високий Замок по трасі: вул. Руська - вул. Кармелітська (Просвіти) - вул. Чарнецького (Винниченко) - вул. Куркова (Лисенка) - вул. Унії Люблінської (Гуцульська) - вул. Театинська (М. Кривоноса) до Тріумфальних воріт на Високий Замок. Ділянка по вул. Руської та Кармелітської була двоколійна, а далі лінія була одноколійної , з роз'їздами. Кінцевий пункт лінії співпадав з початком головної алеї Високого Замку. Загальна довжина траси склала 1165 м. Нахил траси коливався від 11,2 до 66,8 промілле на вул. Унії Люблінської. Регулярний рух по ній разпочався 7 серпня 1910 р. Лінія отримала індекс "UL" (від кінця вул. 29 Листопада до Високого Замку).

Протягом 1910 р. було побудовано невелике відгалуження від школи св. Софії по вул. Дверницького (Свенцицького) до технічної школи, сюди було спрямовано вагони маршруту KD.

У 1911 р. було побудовано коротку сполучну лінію від кута вул. Личаківської до Бернардинської площі. Вона використовувалася спочатку як резервна (у разі потреби розвантаження вул. Руської).

Протягом 1912 - 1913 рр. з заводу в місті Сянок було отримано 12 нових моторних вагонів серії Sanok SN-1 та 10 причепних серії PN-1. Моторні вагони отримали №№ 163 - 174, а причіпні №№ 221 - 230.

21 лютого 1914 р. було відкрито рух трамваю на знову побудованій короткій лінії, довжиною 700 м, від Личаківської рогатки до вокзалу станції Личаків - на новій лінії залізниці Львів - Винники - Підгайці. На новій ділянці почав ходити вагон з літерою H. Він відправлявся від Віденської кав'ярні (Гетьманські вали) за півгодини до відправлення кожного поїзда зі станції Личаків. З введенням в експлуатацію цієї останньої ділянки загальна довжина трамвайних ліній по осі вулиць склала 24,4 км.

У вересні 1914 р. у Львів увійшли російські війська. У період їхнього перебування в місті (до 22 червня 1915 р.) трамвай продовжував свою роботу. У цей час у Львові був виданий спеціальний трамвайний путівник російською мовою "Як користуватися трамваєм", у якому з'ясовувались усі тарифи й описувалися лінії. Вартість проїзду складала в першому класі 6 коп. або 20 геллерів (10 центів), а в другому класі - 3 коп. або 10 геллерів (5 центів).

Наприкінці 1918 р. Львів опинився у складі нової держави - Польщі, до якої після розпаду Австро-Угорської імперії було включено всю Західну і Східну Галичину. Водіями, кондукторами та інженерами Львівського трамваю були в основному поляки, що складали велику частину (64%) населення міста.

За час війни технічний стан вагонів погіршився. Велика кiлькiсть трамваїв потребувала капітального ремонту. У зв'язку з цим, у 1921 - 1922 рр. на базі старого депо по вул. Вулецькой (Сахарова) були організовані трамвайні вагоноремонтні майстерні (ВРМ). У 1920 р. із Санока було отримано 10 вагонних кузовів, з яких на ВРМ зібрали нові вагони.

В цей час для потреб львівського трамваю був пристосований манеж Віндішґреца, який знаходиться за сучасною адресою Городоцька 38 і належав раніше військовій частині як манеж для тренування коней. Депо забезпечувало вагонами кілька маршрутів, зокрема, в 1926 році це були 2, 6 і 7 маршрути. Депо проіснувало до початку 30-х років, поки не було відкрите нове трамвайне депо на вул. Городецькій (нині депо № 1).

У період 1919 - 1921 рр. було прокладено вантажну гілку трамваю до газового заводу (від кута вул. Замарстинівської, по вул. Під дубом та Сонячній (Кулиша), з поворотом на вул. Газову. У цей же час лінію по вул. 29 Листопада (Коновальця) було продовжено на цілий квартал - від вілли "Гражина" (кут вул. Семирадського) до куту вул. Гроховскої (Житомирської).

З 1 жовтня 1922 р. увесь вуличний рух в Галичині було переведено з лівостороннього на правосторонній. У зв'язку з цим, виникла необхідність провести роботи з перевлаштуванню поворотних стрілок. 3 жовтня 1922 р. вагони почали ходити по вул. Легіонів (нині пр. Свободи) і Гетьманській за годинниковою стрілкою. Переобладнювати самі вагони не було необхідності, тому що всі вони мали двосторонні відкриті площадки, розраховані на човниковий рух.

Восени 1923 р. у зв'язку з загальною стандартизацією в Польщі, було вирішено поступово перевести літерну нумерацію маршрутів на цифрову. При цьому новим маршрутам було надано цифрову нумерацію, а старі якийсь час мали літерне позначення. Щоправда, перший новий маршрут усе ще був літерним: DŹ (Головний вокзал - вул. Городецька - Жовківська рогатка). Новим маршрутам було надано номери 6, 7, 8, 9, 11. Так з 4 жовтня 1923 р. почала функціонувати змішана система позначення маршрутів.

У травні - червні 1925 р. було побудовано одноколійну лінію від костьолу св. Єлисавети (пл. Кропивницького), уздовж вул. Городецької до Городецкої рогатки (кут вул. Кульпарківської та Городецької). Рух трамваїв тут було разпочато 25 червня 1925 р. Сюди замість головного вокзалу було скеровано маршрут № 8, а в іншому кінці цього маршруту вагони почали ходити замість Стрийського парку на Личаківський вокзал.

У 1925 р. було прокладено трасу, призначену для розвантаження лінії по вул. Замарстинівській. Вона пройшла трохи західніше діючої: від пл. Голуховських (пл. Торгова) по вулицях Шпитальній та Сонячній (Куліша), з поворотом на вул. Під дубом, уздовж залізничного насипу до стику з існуючою лінією по вул. Замарстинівскій (до її складу було включено під'їзну гілку до газового заводу). Вперше пасажирські вагони трамваю пішли тут у серпні 1925 р. Тут був пущений новий маршрут № 10, і одночасно було відновлено рух вагонів до Замарстинівської рогатки (трамвай сюди не ходив після війни кілька років). Вагони маршруту № 10 разпочинали свій рух від кільця "Гетьманські вали" і йшли через вул. Шпитальну, Сонячну, Замарстинівську до рогатки. Фактично маршрут № 10 замінив недіючий літерний HZ.

У грудні 1925 р. усі маршрути з літерними позначеннями отримали цифрові індекси: ŁD - № 1, KD - № 2, ŁJ - № 3, UL - № 4, HG і DŹ - № 5. На маршрутах №№ 1, 2, 9 курсували трамвайні поїзди (тут були разворотні кільця), а на інших маршрутах - вагони - човники (їх кінцевими були тупики). Крім того, влітку і восени курсував один вагон від школи св. Софії до виставки у Стрийському парку.

У 1926 - 1928 рр. вагони маршруту № 8 почали ходити замість вул. Баторого через Бернардинську площу; вагони маршрутів №№ 5 та 9 замість Жовківської вул. почали ходити по вул. Шпитальній та Сонячній, а маршруту № 10 - навпаки: замість цих вулиць по вул. Жовківській. Змінилися також кінцеві зупинки маршрутів №№ 2, 9, 11: до технічної школи стали ходити вагони 11-го маршруту, а трамваї маршрутів №№ 2 та 9 стали розвертатися на кільці біля школи св. Софії.

У 1926 р. у м. Сянок було закуплено партію вагонів (5 моторних з №№ 185 - 189 та 5 причепних з №№ 241 - 245), а в 1929 р. було куплено 10 моторних вагонів заводу Lіlpop та 10 причепних вагонів заводу Sanok, що отримали відповідно №№ 190 - 199 та №№ 246 - 255. На відміну від колишніх вагонів вони були суцільнометалеві на візках.

У 1928 р. разпочалося будівництво двоколійної трамвайної лінії для більш короткого зв'язку вокзалу зі Стрийським парком через вул. Пелчинську (Вітовського).

Наприкінці 1929 р. відбулися деякі зміни в маршрутній схемі трамваю. З 19 жовтня було відкрито новий експериментальний маршрут № 12 "Личаків - Митна пл. - пл. Бернардинська (Соборна) - вул. Пілсудського та вул. Зиблікевича (нині обидві входять до складу вул. І. Франка) - вул. Дверницького (Свенціцького) - технічна школа".

30 листопада 1929 р. було відкрито об'їзну лінію "Головний вокзал - Стрийський парк" через вул. Вишневецьких (Русових), На Байках (Київська), Набеляка (Котляревського), Ленартовича (Нечуя-Левицького), Пелчинську (Вітовського). Ця лінія на третину скоротила шлях у цьому напрямку, а головне - розвантажила центральний трамвайний вузол біля Віденської кав'ярні та Гетьманських валів. Одночасно з цією лінією було побудовано другий шлях по вул. Городецькій до Городецької рогатки. По новій лінії через вул. Пелчинську було пущено новий маршрут № 14 "Головний вокзал - Технічна школа". У цей же день припинив свою роботу маршрут № 11, вагони з якого були передані на маршрут № 4, а навесні 1930 р. маршрут № 14 було перенумеровано у № 11.

22 березня 1930 р. було відкрито нове трамвайне депо на вул. Городецькій (нині депо № 1).

Під час роботи виставки "Східні торги" у 1930 р. до воріт Стрийського парку почали ходити вагони маршруту № 11. Було організовано також маршрут "Т" від оперного театру, через Галицьку площу до виставочної площі.

15 вересня 1930 р. відбулася чергова зміна трамвайних маршрутів. Було ліквідовано експериментальний маршрут № 12, маршрут № 10 було продовжено від центру (Віденська кав'ярня) до технічної школи (Ю. Мушака). По новій лінії на вул. Пелчинській (Вітовського) було зорганізовано рух вагонів двох зустрічних кільцевих маршрутів № 14 та № 15. Вагони маршруту № 14 рухалися за годинниковою стрілкою від вокзалу - по вул. Городецькій, потім по вул. Легіонів (Свободи), вул. Баторого (Князя Романа), вул. Зиблікевича (І. Франка), через пл. Б. Пруса (пл. І. Франка), далі по вул. Пелчинській, На Байках (Київській) до вокзалу. Вагони маршруту № 15 рухалися проти годинникової стрілки, назустріч № 14. Маршрут № 2 було ліквідовано.

15 листопада 1930 р. після закінчення будівництва по вул. Городецькій, вагони маршруту № 8 почали ходити на 700 м далі від Городецької рогатки до Богданівки - кут вул. Городецької та Мєйської (нині початок Левандівського шляхопроводу).

У жовтні 1931 р. у черговий раз змінилася маршрутна схема трамваю. Кільцеві маршрути №№ 6, 7, 14, 15 через невеликий пасажиропотік було закрито. У зв'язку з ліквідацією маршрутів № 14 та № 15, було відновлено рух по маршруту № 2 Вокзал - Технічна школа, а рух вагонів маршруту № 11 прискорено (інтервал скоротився з 11 до 6 хв.; кожен другий вагон був з причепним).

У зв'язку з ліквідацією маршрутів № 6 та № 7 трасу маршруту № 3 було продовжено від Личаківського цвинтаря до церкви св. Петра і Павла, а інтервал руху скорочено до 5 хв.

Змінилася схема руху маршруту № 4. Через те, що на ділянці пл. Ринок - Високий Замок пасажиропотік був невеликим, деякі вагони курсували від вул. 29 Листопада тільки до пл. Ринок, з інтервалом 5 хв., а на Високий Замок піднімалися тільки кожні 8 хв. На маршруті № 1 інтервал руху скоротився з 7 до 5 хв., а на маршруті № 8 при інтервалі руху 12 хв. було зорганізовано рейси з інтервалом 6 хв. від Богданівки до Гетьманських валів.

З 28 листопада 1931 р. скороченому маршруті № 4 (вул. 29 Листопада - пл. Ринок) було привласнено № 6 і маршрут було продовжено до Митної площі. Скорочений маршрут № 8 (Богданівка - Гетьманські вали) отримав № 7 і також був продовжений до Митної площі. Скорочений маршрут № 8 (Богданівка - Гетьманські вали) отримал № 7 і також був продовжений до Митної площі. Маршрут № 9 було продовжено до Стрийського парку.

У 1933 р. було побудовано лінію до Стрийської рогатки. Вона починалася від виставочної гілки та проходила по вул. Понинського (південний кінець вул. І. Франка, що охоплює територію Стрийського парку) до радіостанції, потім повертала на вул. Козельницьку та виходила по ній на вул. Стрийську, де навпроти Стрийської рогатки було влаштовано кінцеву зупинку (тупик). 2 вересня 1933 р. по цій лінії почався рух вагонів до радіостанції, а з 2-го жовтня до Стрийської рогатки. Тут почали ходити вагони маршруту № 10 Замарстинівська рогатка - Стрийська рогатка.

З пуском Стрийської лінії загальна довжина мережі трамваю склала 32,8 км по осі вулиць. У трамвайному управлінні на той момент було 119 моторних та 58 причепних вагонів.

Наприкінці 1933 р. було припинено нерентабельні маршрути № 6 та № 7.

У 1935 - 1936 р. маршрутна схема знову змінилася. Було ліквідовано маршрут № 5. Його замінили новим, більш довгим та зміненим маршрутом № 9 з такими ж кінцевими зупинками (вагони йшли від головного вокзалу через вул. Пелчинську (Вітовського), Зиблікевича (І. Франка), Баторого (Князя Романа), через центр і далі до Гаврилівки. Маршрут № 11 працював тільки у дні виставки.

У 1936 р. лінію по вул. Личаківській було продовжено до нинішньої вул. Пасічної

1 вересня 1939 р. на території Польщі почалася друга світова війна. У цей же день у результаті нальоту німецької авіації було пошкоджено трамвайні шляхи та контактну мережу по вул. Токажевського (Городоцькій). Рух трамваїв тут, а з середини місяця і у всьому місті було зупинено. Відновівся він 25 вересня 1939 р. після зайняття міста Червоною армією і встановлення Радянської влади.