Львiвський трамвай

У 1978 р. разпочалося проектування лінії швидкісного трамваю довжиною 7,5 км по вул. Суворова (Сахарова) та Боженка (Княгині Ольги), з підземною ділянкою в комплексі з депо на 250 вагонів. Наземна лінія стала частиною лінії швидкісного трамваю (побудована в 1983 - 87 рр.) Побудована вона згідно зі стандартом лінії швидкісного трамваю: на окремому полотні, з огородженнями та шляхопроводами. Рух було відкрито 6 листопада 1987 р. Тут пішли вагони маршруту № 3 "вул. Боженка - вул. 30-річчя Перемоги (Мушака)". На лінію вийшло 12 поїздів типу КТ-4SU з інтервалом руху 4 - 5 хв.

Відповідно до проекту швидкісного трамваю, намічалося в першу чергу спорудити два тунелі з габаритами метро під центром міста, а до них підвести наземні маршрути. Рампа першого тунелю повинна була розміститися на перехресті вул. Сахарова та Вітовського. У неї повинна була входити колія наземної лінії з південного житлового району та колія від вокзалу. Поїзди в складі 3-х вагонів КТ-4SU під землею повинні були зупинятися на трьох станціях: "Університет", "Галицька площа" та "Винниківський ринок" (на вул. Личаківській). На поверхню вони повинні були виходити на вул. Личаківській, у районі вул. Мечнікова. Загальна довжина колії першого тунелю - 6 км (по осі - 3,2 км). Другий тунель довжиною 2,2 км по осі повинний був пройти від району Підзамче - від рампи на вул. Гайдамацькій на південь, під центром, до південної рампи в районі пл. І. Франка - вул. Снопківській (Стрийський ринок). Тут намічалося збудувати дві підземні станції: у районі пл. Осмомисла "Старе місто" та в районі пл. Галицької "Площа Возз'єднання". У перспективі було і будівництво третього тунелю довжиною 9 км - від вул. Шевченка та Левандівскої через головний вокзал, пл. Кропивницького, під вул. С. Бандери та Вітовського до стику с південною рампою другого тунелю в районі вул. Снопківській. Тут були заплановані три підземні станції: "Вокзал", "Площа Кропивницького" та "Політехнічний інститут". Однак будівництво тунелів, що почалося, було зупинено у зв'язку з кризою 90-х рр.

У першій половині 80-х рр. трамваї маршрутів № 1 та № 4 при курсуванні від пл. Митної перестали заходити на кільце пл. Возз'єднання - пл. Галицька - вул. Ватутіна. Раніше від перехрестя Маяковського - Ватутіна до Пекарської йшла одна колія. На тому перехресті і навпроти Пекарської були стрілки, але потім провели реорганізацію колій і руху, добудували ще одну колію і трамваям вже не було потреби їхати до пл.Галицької. Це кільце аж до початку 90-х рр. використовувалося лише зрідка.

У 1988 р. було збудовано невелику трамвайну лінію (1,6 км) уздовж вул. Дундича (Вахнянина) - від разворотного трикутника на стику вулиць Маяковського (Левицького) та Мечнікова до центру творчості дітей та юнацтва Галичини на Погулянці. Рух тут розпочався у вересні 1988 р., сюди було продовжено маршрут № 7. У результаті введення в експлуатацію нових ліній загальна довжина мережі збільшилася в 1987 - 1988 рр. з 67,7 до 76,4 км.

У 1988 р. було отримано 45 нових вагонів Tatra КТ-4SU, а в 1990 р. ще 12 вагонів. Це була остання партія чеських трамваїв, вони отримали номери 1034 - 1145.

Наприкінці 1988 р. в обох депо було 227 вагонів чеського виробництва. Закінчилося списування останніх німецьких вагонів Gotha G4-61, які в останні роки були тільки у депо № 2 і працювали за маршрутами № 4 та № 6.

На початку квітня 1989 р. трамвайний маршрут № 3 було продовжено до вул. Калініна (Замарстинівській), а по колишньому маршруту № 3 "вул. Боженка - вул. 30-річчя Перемоги (Мушака)" у години "пік" почали курсувати вагони нового маршруту № 5. Однак, у 1992 р., через малу потужність тягових підстанцій у районі вул. Підвальної , маршрут № 3 було скорочено до пл. Галицької.